Правове регулювання системи органів фінансового контролю в Європейському Союзі: порівняльний аспект
DOI:
https://doi.org/10.33270/01242702.58Анотація
Анотація. Основна мета дослідження полягає в проведенні аналізу правового регулювання системи органів фінансового контролю в Європейському Союзі та порівнянні з відповідними системами окремих суб’єктів міжнародного права. Акцентовано на тому, що важливість ефективного фінансового контролю в Європейському Союзі переоцінити неможливо, адже фінансовий контроль слугує захистом проти системних ризиків, забезпечуючи стабільність і надійність фінансової системи ЄС. В епоху, характерними ознаками якої є глобалізація, швидкий технологічний розвиток і мінлива ринкова динаміка, ефективні механізми фінансового контролю мають вагоме значення для виявлення, моніторингу та пом’якшення ризиків, які можуть становити загрозу фінансовій стабільності. У роботі висвітлено механізми, завдяки яким зазначені структури підтримують прозорість, ефективність і підзвітність в управлінні й аудиті фінансових ресурсів ЄС. Вивчаючи роль й обов’язки таких важливих органів, як Європейська комісія, Європейський суд аудиторів (ЄСА), Європейське бюро з боротьби з шахрайством (OLAF), Європейська прокуратура (EPPO), Комітет з бюджетного контролю Європейського парламенту (CONT) та Генеральний директорат з питань бюджету Європейської комісії (DG BUDG), автор прагне висвітлити складнощі та виклики, притаманні правовому регулюванню фінансового контролю в наднаціональному контексті. Крім того, у статті розглянуто взаємодію між загальноєвропейськими нормами та національними правовими системами в забезпеченні фінансової дисципліни й боротьбі з шахрайством, спрямованим проти бюджету ЄС. Шляхом аналізу конкретних прикладів і порівняльного аналізу з іншими міжнародними юрисдикціями дослідження має на меті виявити найкращі практики, потенційні прогалини в чинних системах і сфери для реформування. Зрештою, це дослідження має на меті зробити внесок у тривалі дебати щодо підвищення ефективності та надійності механізмів фінансового контролю в Європейському Союзі, тим самим забезпечуючи законне й розсудливе використання фінансових ресурсів ЄС.
Ключові слова: нагляд; фінансовий контроль; Європейський Союз; правове регулювання; аудит; підзвітність; прозорість.
Посилання
Acharya, A. (2018). Regionalism Beyond EU-Centrism. T.A. Börzel, T. Risse (Eds.). The Oxford Handbook of Comparative Regionalism (pp. 109-130). Oxford University Press.
Anleo, J.E.G., & Kolloczek, N. (2021) The European Anti-Fraud Office and the European Public Prosecutor’s Office: A Work in Progress. EUCRIM, 3, 187-190. doi: 10.30709/eucrim-2021-028.
Bauer, M.W., & Becker, S. (2020). Democratic Backsliding, Populism, and Public Administration. Perspectives on Public Management and Governance, 3(1), 19-31. doi: 10.1093/ppmgov/gvz026.
Brandsma, G.J. (2016). Holding the European Commission to Account: The Promise of Delegated Acts. International Review of Administrative Sciences, 82(4), 656-673. doi: 10.1177/0020852315583195.
Cipriani, G. (2010). The EU budget: Responsibility without accountability?. Centre for European Policy Studies (CEPS). Brussels. Retrieved from https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm? abstract_id=1721515.
Giuffrida, F. (2017). The European Public Prosecutor’s Office: King without Kingdom?. CEPS Research Report, 03. Retrieved from https://cdn.ceps.eu/wp-content/uploads/2017/02/RR2017-03_EPPO.pdf.
Halunko, V., & Mosondz, S. (2022) Financial control from the position of legal regulation in the EU: analysis of development prospects in Ukraine. Academic Visions, 13. doi: 10.5281/zenodo.7516298.
Hancu-Budui, A., Zorio-Grima, A., & Blanco-Vega, J. (2023). The quest for legitimacy: The European Court of Auditors’ work on fraud. Financial Accountability & Management, 40, 154-172. doi:10.1111/faam.12375.
Herrnfeld, H.H., Brodowski, D., & Burchard, C. (2021). European Public Prosecutor’s Office. Article-by-Article Commentary. Nomos. Retrieved from https://www.bloomsbury.com/uk/european-public-prosecutors-office-9781509947157.
Inghelram, J.F.H. (2019). The European Public Prosecutor’s Office: A New Actor in the Fight against Fraud in the EU. European Law Review, 44(5), 722-744. doi: 10.46282/blr.2020.4.2.207.
Juszczak, A., & Sason, E. (2017). The Directive on the Fight against Fraud to the Union’s Financial Interests by Means of Criminal Law (PFI Directive): Laying Down the Foundation for a Better Protection of the Union’s Financial Interests?. Eucrim, 2, 80-87. doi: 10.30709/eucrim-2017-009.
Kisiel, S. (2016). The European Public Prosecutor’s Office - the fiasco of the European Union financial security vision? Economics and Law, 15(3), 347-356. doi: 10.12775/EiP.2016.023.
Lacny, J. (2017). Between the devil and the deep blue sea. The CJEU case-law on financial corrections imposed by the Commission on the Member States. Journal of Contemporary European Research, 13(2), 1043-1054. doi: 10.30950/jcer.v13i2.856.
Ligeti, K., & Simonato, M. (2017). The European Public Prosecutor’s Office: Towards a Truly European Prosecution Service? New Journal of European Criminal Law, 8(1), 7-21. doi: 10.1177/203228441300400102.
Marín, M.A.P. (2022). European Anti-Fraud Office: an administrative body in the criminal investigation. Revista general de derecho procesal, 50.
Mesquita, J., Pereira dos Santos, J., & Tavares J. (2023). European Funds and Firm Performance: Evidence from a Natural Experiment, IZA Discussion Papers, 16526. Bonn. Retrieved from https://www.iza.org/publications/dp/16526/european-funds-and-firm-performance-evidence-from-a-natural-experiment.
Niblock, R. (2021). Cooperation with EU agencies and bodies under the EU-UK Trade and Cooperation Agreement: Eurojust, OLAF and the EPPO. New journal of european criminal law, 12(2), 277-282. doi: 10.1177/2032284421996051.
Paliienko, A. (2023). Regulation of the European Parliament and Council of the EU No. 912/2014 of 23 july 2014: a legal analysis. Science and Technology Today, 12(26), 195-203. doi: 10.52058/2786-6025-2023-12(26)-195-203.
Pemstein, D., Meserve, S.A., & Melton, J. (2010). Democratic Compromise: A Latent Variable Analysis of Ten Measures of Regime Type. Political Analysis, 18(4), 426-449. doi: 10.1093/pan/mpq020.
Pikhotska, О., & Pikhotska, М. (2022). Experience of OECD countries in the organization of state financial control. Scientific Notes of Lviv University of Business and Law, 34, 194-201. doi: 10.5281/zenodo.7289587.
Sanchez Barrueco, M.L. (2014). The 2012 Financial Regulation: Building the Cathedral of EU Legitimacy? Challenges of the Knowledge Society, 4(1), 842-853. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/259894628_The_2012_Financial_Regulation_Building_the_cathedral_of_EU_legitimacy.
Sysoieva, I. (2021). Features of the audit in the countries of the European Union. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, 3, 26-31. doi: 10.32702/23066814.2021.3.26.
Uman, T., Argento, D., Mattei, G., & Grossi, G. (2023). Actorhood of the European Court of Auditors: a visual analysis. Journal of Public Budgeting, Accounting & Financial Management, 35(4), 493-514. doi: 10.1108/JPBAFM-08-2021-0130.
Utkina, V. (2023). Retrospective analysis of the financial monitoring institute development. Scientific innovations and advanced technologies, 13(27), 377-387. doi: 10.52058/2786-5274-2023-13(27)-377-387.
Wijsman, S., & Crombez, C. (2021). Do fiscal rules decrease public investment? Evidence from European panel data. European Journal of Economics and Economic Policies Intervention (EJEEP), 18(1), 55-76. doi: 10.4337/ejeep.2020.0070.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
