Науково-правові й методичні засади вдосконалення професійної підготовки фахівців сфери
DOI:
https://doi.org/10.33270/02202002.34Анотація
У нашій країні триває реформування у сфері медичного обслуговування населення та охорони здоров’я загалом, зокрема й під час професійної підготовки фахівців сфери медичного обслуговування населення.
У зв’язку із цим сфера медичного обслуговування населення має активізуватися та дотримуватися встановлених напрямів діяльності, які визначають і формують певні юридичні наслідки. Метою статті є здійснення дослідження процесу професійної підготовки фахівців сфери медичного обслуговування населення, що сприяє виконанню низки завдань, а саме: вивчення сфери медичного обслуговування, що знаходиться на роздоріжжі реформаторських процесів, визначення основоположних шляхів і механізмів удосконалення реалізації цього процесу. Наукова новизна. З-поміж актуальних напрямів сфери медичного обслуговування населення в країні слід виокремити такі: диджиталізація у сфері медичного обслуговування населення; розвиток навчальної та науково-дослідної діяльності під час підготовки фахівців у сфері медичного обслуговування населення; забезпечення належного фінансування сфери медичного обслуговування населення; упровадження якісної кадрової політики у сфері медичного обслуговування населення; поліпшення санітарного й епідемічного благополуччя населення; розвиток сфери трансплантології. У статті схарактеризовано розвиток навчальної та науково-дослідної діяльності під час підготовки фахівців у сфері медичного обслуговування населення. Висновки. Запропоновано кроки, спрямовані на покращення професійної підготовки фахівців сфери медичного обслуговування населення: запровадження новітніх досягнень медицини в загальну практику у сфері медичного обслуговування населення; розроблення, удосконалення та впровадження в практичну діяльність новітніх стандартів щодо забезпечення якісним й ефективним медичним обслуговуванням населення в процесі лікування серцево-судинних захворювань, лікування інфекційних захворювань, дитячої патології, онкологічних захворювань тощо; упровадження ефективних новітніх методик ранньої профілактики та діагностування різноманітних захворювань на відповідних етапах надання медичної допомоги населенню (під час екстреної медичної допомоги; первинної, вторинної та третинної медичної допомоги); визначення причини виникнення, профілактики, діагностування та лікування легеневої гіпертензії та впровадження наукових тенденцій у фахову діяльність лікарів-пульмонологів, фтизіатрів і лікарів сімейної практики; запровадження сучасних програм для реабілітації пацієнтів із хворобами терапевтичного спрямування; створення тренінгових осередків, на яких відбуватиметься впровадження сучасних методів і технологій з метою багатогалузевої реабілітації під інтернатури; розроблення новітніх методів профілактики, діагностування та лікування недосліджених інфекційних захворювань; упровадження сучасних заходів забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення.
Ключові слова: медичне обслуговування; населення; охорона здоров’я; диджиталізація; науково-правові засади; методичні засади; реформування.
Посилання
Авер’янов В. Б. Актуальні завдання створення нового законодавства про державну службу в Україні. Юридичний журнал. 2005. № 8. doi: 10.32702/2307-2156-2005.3.100.
Дубенко С. Д. Кадрове забезпечення державного управління в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. Львів : Нац. ун-т «Львівська політехніка», 2002. 352 с. doi: https://doi.org/10.36030/2311-6722-2019-1-13-20.
Faunce T. A. Will international human rights subsume medical ethics? Intersections in the UNESCO Universal Bioethics Declaration. Journal of Medical Ethics. 2005. No. 31 (3). doi: 10.1136/jme.2004.006502.
Горбань А. Є. Аналіз основних засобів наукової комунікації в інформаційному забезпеченні стратегії подолання ряду соціально небезпечних хвороб в Україні за 2008–2012 рр. Український медичний часопис. 2013. № 4 (96). С. 162–166. doi: https://doi.org/10.33990/2070-4011.53.2013.148721.
Kaminska N., Nazarko Y. Implementation of the right to health care in the countries of the European Union. WiadomościLekarskie. 2019. T. LXXII. № 7. P. 1337–1342.
Kortukova T., Kaminska N., Dei M., Blahodarnyi A. COVID-19: Regulation of Migration Processes in The European Legal Area. CuestionesPolíticas. 2020. Vol. 38. Р. 321–332. URL: https://produccioncientificaluz.org/index.php/ cuestiones/article/view/34328.
Кравець В. Генеза становлення та розвитку сфери медичного обслуговування населення в первісний період розвитку суспільства Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 1 (17). С. 99–103. doi: https://doi.org/10.33270/01191702.99.
Медична освіта: яких змін очікувати найближчим часом. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2768549-medicna-osvita-akih-zmin-ocikuvati-najblizcim-casom.html.
Островська Б. Розвиток біоетики в міжнародному праві як глобальної платформи для розв’язання проблем прав людини. Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 1 (17). С. 25–31. doi: https://doi.org/10.33270/01191702.25.
Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я : постанова Кабінету Міністрів України від 28 берез. 2018 р. № 302. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/302-2018-%D0%BF#Text.
Стрельченко О. Г. Характеристика законодавства у сфері охорони здоров’я України та його удосконалення. Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Сімферополь, 12–13 груд. 2008 р.). Сімферополь : Краснодар. юрид. ін-т внутр. справ, 2008. С. 338–342.
Стрельченко О. Г. Доктринальні особливості генезису сфери обігу лікарських засобів у період незалежності України. Актуальні проблеми держави та права. 2019. № 82. С. 229–235. doi: doi.org/10.31359/2222-5544-2019-37-2-33.
Стрельченко О. Г. Особливості впровадження медичних технологій у сферу обігу лікарських засобів на зразок Європейських стандартів. Актуальні теоретичні та практичні проблеми наближення законодавства України до права Європейського Союзу : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 15 берез. 2019 р.). Київ : Кафедра, 2019. С. 120–124.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
