Методологія сучасних неідентифікаційних балістичних досліджень

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33270/02212202.29

Анотація

Метою статті є визначення методології неідентифікаційних балістичних досліджень, які здійснюють під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним обігом вогнепальної зброї. Методологічну основу публікації становить комплекс філософських, загальнонаукових і спеціальних методів, необхідних для реалізації наукової мети й виконання поставлених завдань. Використання зазначених методів забезпечило обґрунтованість і достовірність результатів наукового дослідження. Наукова новизна. У статті здійснено структуризацію методології неідентифікаційних балістичних досліджень, які здійснюють експерти в межах кримінального провадження. Висвітлено сутність структурних елементів методології діагностичних і ситуаційних експертиз, що є підґрунтям неідентифікаційних балістичних досліджень, їхні основні, суттєві положення. Застосування описаних у публікації філософських, загальнонаукових і спеціальних інструментальних методів наукового пізнання дало змогу з філософсько-правових і прикладних позицій висвітлити суперечливі питання дослідження слідів використання вогнепальної зброї під час проведення неідентифікаційних балістичних досліджень. Висновки. За результатами наукового пошуку з проблематики статті було сформульовано низку узагальнень, що полягають в окреслених положеннях. Методологія неідентифікаційних балістичних досліджень є, заснованою на наукових засадах судової балістики (криміналістичної діагностики та ситуалогії) загальної теорії судової експертизи, системою положень, що визначає можливість діагностування природи, станів і властивостей використаної під час вчинення кримінального правопорушення вогнепальної зброї, патронів і слідів їх дії, закономірності виявлення властивостей та ознак об’єктів, а також сукупність методів і методик їх експертного дослідження. На відміну від методології неідентифікаційних балістичних досліджень, методика їх проведення – це комплекс методів, застосовуваних у певній послідовності (за етапами дослідження, послідовністю розв’язання підзавдань експертизи тощо), кожен з яких поглиблює певний аспект знань про об’єкт, наданий на дослідження експерта. Використання відповідних методів у сукупності дає змогу розв’язати питання, поставлені на вирішення експертизи. Зроблено висновок, що поряд з відомими загальними методами під час  проведення експертиз доцільним у процесі проведення неідентифікаційних балістичних досліджень є використання спеціальних інструментальних і допоміжних методів, а саме: мікроскопічного, фотографічного, дифузно-контактного, інтроскопічного, профілометричного, хімічного, термічної реакції, математичного, спектрального аналізу, геометричного визначення тригонометричних функцій. Сукупність перелічених й інших методів визначає сучасний стан неідентифікаційних балістичних досліджень, виконуючи, певною мірою, роль методологічних принципів діяльності з діагностування вогнепальної зброї, патронів і слідів їхньої дії, а також визначаючи ключові напрями розвитку таких досліджень на найближчий час.

Ключові слова: методологія; метод; вогнепальна зброя; балістика; експертиза; неідентифікаційні дослідження.

Біографія автора

  • С. Самойленко

    здобувач кафедри кримінального процесу та криміналістики Університету державної фіскальної служби України, м. Київ

Посилання

Аверьянова Т. В. Судебная экспертиза. Курс общей теории. М. : Норма, 2008. 480 с.

Бушуев В. В. Некоторые проблемные вопросы решения диагностических задач в судебной экспертизе. Вестник экономической безопасности. 2019. № 2. С. 200–202. doi: 10.24411/2414-3995-2019-10085.

Дереча Л. М., Балинян Т. Є., Комплексне дослідження біологічних пошкоджень матеріалів волокнистої структури методом растрової електронної мікроскопії. Актуальні питання судової експертизи і криміналістики : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 18–19 квіт. 2019 р.). Харків, 2019. С. 464–467.

Гвоздік О. І. Логічні засоби оптимізації слідчої діяльності. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 1 (19). С. 109–117. doi: https://doi.org/10.33270/02201901.109.

Ильичев Л. Ф., Федосеев П. Н., Ковалев С. М., Панов В. Г. Философский энциклопедический словарь. М. : Сов. энциклопедия, 1983. 840 c.

Хмыз А. И. Информационное обеспечение производства судебно-баллистической экспертизы. Экономика. Управление. 2020. Т. 20. Вып. 2. С. 216–220. doi: https://doi.org/10.18500/1994-2540-2020-20-2-216-220.

Кофанов А. В., Юсупов В. В. Сучасні проблеми автоматизації балістичних досліджень в Україні.Інноваційні методи та цифрові технології в криміналістиці, судовій експертизі та юридичній практиці : матеріали Міжнар. круглого столу (Харків, 12 груд. 2019 р.) / редкол.: В. Ю. Шепітько (голов. ред.), В. А. Журавель, В. М. Шевчук, Г. К. Авдєєва. Харків : Право, 2019. С. 76–80.

Конверський А. Є. Основи методології та організації наукових досліджень : навч. посіб. Київ : Центр учб. літ., 2010. 352 с.

Латышов И. В., Самуйленко Ф. П. Природа научных знаний об условиях выстрела и их место в системе судебной баллистики. Вестник Санкт-Петербургского университета МВД России. 2019. № 3 (83). С. 158–164. doi: 10.35750/2071-8284-2019-3-158-164.

Манжул І.В. Визначення методів пізнання в науковій літературі. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2012. № 11. С. 11–17.

Михеева Т. С. Вопросы об информационном обеспечении судебно-баллистической экспертизы. International Journal of Humanities and Natural Sciences. 2020.Вып. 10-4 (49). С. 11–14. doi: 10.24411/2500-1000-2020-11191.

Моїсєєв О. М. Використання експертами державних судово-експертних установ стороннього науково-технічного обладнання. Правничий часопис Донецького університету. 2015. № 1. С. 67–69.

Неня О. В. Оптичні методи експертних досліджень мікрооб’єктів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2016. 260 с.

Россинская Е. Р., Галяшина Е. И., Зинин А. М. Теория судебной экспертизы : учебник. М. : Норма, 2009. 384 с.

Сімакова-Єфремян Е. Б. Комплексні судово-експертні дослідження: теорія та практика : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.09. Харків, 2017. 516 с.

Ткачук І. Д. Методологія дослідження впливу християнських цінностей на формування правової культури України.Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 1 (19). С. 58–63. doi: https://doi.org/10.33270/02201901.58.

Вовк В. М., Олійник У. М. Методологічні засади дослідження права на свободу думки, совісті та релігії.Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 2 (18). С. 27–35. doi: https://doi.org/10.33270/02191802.27.

Юркевич О. М. Комплексний характер логіки в юридичній методології. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. 2019. № 1 (40). С. 39–49. doi: https://doi.org/10.21564/2075-7190.40.155749.

Завантаження

Опубліковано

2022-02-13

Номер

Розділ

Методологія права