«Римський слід» у становленні легіспруденції
DOI:
https://doi.org/10.33270/01222302.20Анотація
Метою статті є дослідження першовитоків європейської традиції вивчення законотворчого процесу – легіспруденції на підставі аналізу процесів створення законів у Стародавньому Римі та з огляду на основні підвалини світоглядно-ідеологічного шерегу квіритів. Ця розвідка стала можливою завдяки здійсненому текстологічному аналізу правових текстів римських юристів і новітніх досліджень у сфері законотворчості. Методологія. У процесі підготовки статті застосовано соціокультурний методологічний підхід і низка наукових методів, найважливішими серед яких є: узагальнення, порівняльно-правовий, герменевтичний. Така сукупність методологічних інструментів забезпечила цілісність дослідження з’ясування ролі стародавніх римлян в означенні самостійного теоретичного напряму дослідження законодавчого процесу. Наукова новизна полягає в тому, що в статті висвітлено витоки легіспруденції як теоретичного напряму, який відбувся в контексті світоглядних й ідеологічних орієнтирів квіритської культури. Акцентовано на специфічності давньоримського розуміння законів, визначено відмітні риси законодавчого процесу в Римі. Висновки. Аргументовано, що легіспруденція як напрям давньоримської юриспруденції був пов’язаний з основними світоглядними настановами давньоримського суспільства й зумовлений пошуками шляхів створення ефективних законів.
Ключові слова: право; легіспруденція; нормотворчість; законотворчий процес; законотворчість.
Посилання
Сліденко І. Оновлення правової системи України в контексті доктрини легіспруденції. Вісник Конституційного Суду України. 2014. № 6. С. 70–81.
Шулмане Д., Шевчук П. Легиспруденция – новый подход к вопросу о законотворчестве. URL: https://www.academia.edu/6459132/%D0).
Погорєлова З. О. Проблеми удосконалення законотворчої діяльності. Вісник УЖНУ. 2021. № 68. С. 25–29. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.68.4.
Погорєлова З. О. Законодавча влада як легітимна основа законотворчої діяльності. Вісник УЖНУ. 2021. № 66. С. 19–26. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.66.3.
Legisprudence: A New Theoretical Approach to Legislation. Oxford ; Portland,OR : Hart Publishing, 2002. 160 р.
Антонов М. В., Поляков А. В., Максимов С. И. Различие и единство во взаимодействии правовых культур в ХХI веке (XXIII Всемирный конгресс Международной ассоциации философии права и социальной философии). URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13620.
Демидова И. А. Нормотворчество и нормография: к вопросу соотношения в контексте закона Республики Беларусь «О нормативных правовых актах». Веснік Магілёўскага дзяржаўнага ўніверсітэта імя А. А. Куляшова. 2020. № 1 (55). С. 110–114.
Сaнфилиппо Ч. Курс римского частного права : учебник. М. : Норма. 2011. 464 с.
Оксамытный В. В. Законотворческий процесс: сравнительно-правовой анализ. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/zakonotvorcheskiy-protsess-sravnitelno-pravovoy-analiz.
Delz G. Der griechische Einfluss auf die Zwölftafelgesetzgeburg. Museum Helveticum. 1966. Vol. 23. No 2. P. 69–83.
Вовк В. М. Приватно-правова технологія древніх римлян як конструювання правової реальності. Адвокат. 2009. № 2. С. 22–26.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
