Верховенство права як визначальна конституційна засада вирішення виборчих спорів (методологічні підходи)

Анотація

У статті здійснено аналіз концептуальних підходів до розуміння верховенства права, охарактеризовано особливості цього принципу, а також окреслено його значення для врегулювання виборчих спорів. Мета статті полягає в тому, щоб на підставі наукових здобутків, правових актів та інших джерел проаналізувати верховенство права як визначальну конституційну засаду вирішення виборчих спорів. Це зумовлює окреслення низки завдань, зокрема: висвітлити багатоаспектність розуміння однієї з визначальних конституційних засад – верховенства права; з’ясувати специфіку вирішення виборчих спорів; виокремити основні методологічні підходи дослідження зазначеної проблематики та їх перспективні напрями. Методологічна основа статті полягає у використанні філософських, загальнонаукових і спеціально-наукових методів, серед яких основоположними є діалектичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, герменевтичний та антропологічний методи. Акцентовано на позиції нормативного позитивізму, природно-правової та інших концепцій праворозуміння. На цьому підґрунті окреслено різноманіття методологічних підходів до порушеної проблематики. Наукова новизна. Належна правова регламентація принципу верховенства права як першооснови здійснення прав і свобод людини та громадянина, включно з виборчими правами, врегулювання виборчих спорів в Україні, відсутня. Тому потребує вдосконалення відповідна законодавча основа в цій сфері. Висновки. Висвітлення сутності принципу верховенства права, його складових та інших характеристик видається доцільнішим і точнішим з позицій природно-правової концепції, антропоцентризму, що узгоджується з положеннями відповідних міжнародно-правових актів й експертними рішеннями, актами «м’якого права». Для правової системи демократичної держави вкрай важливо, щоб виборчі спори врегульовувалися, ґрунтуючись на принципі верховенства права, забезпечуючи належним чином виборчі та інші права громадян. А їх запобігання та врегулювання є самостійною складовою механізму забезпечення виборчих прав громадян України, що включає нормативно-правову, інституційно-організаційну основи, сукупність відповідних засобів (конституційний нормоконтроль, інтерпретаційна діяльність, юрисдикційна діяльність органів адміністрування виборів й адміністративних судів, альтернативні способи врегулювання виборчих конфліктів). Реалізація Виборчого кодексу України засвідчила певні колізії та прогалини, що потребують урегулювання. Лише за умови належної реалізації принципу верховенства права в організацію та діяльність згаданих органів України, їх посадових і службових осіб можливе їхнє ефективне повноцінне функціонування в інтересах громадян, територіальної громади, повномасштабне утвердження й забезпечення прав і свобод людини й громадянина, досягнення загальновизнаних ідей та ідеалів конституційної та муніципальної демократії.

Ключові слова: конституційні засади; принцип верховенства права; виборчі спори; права людини; судовий захист; методологічні підходи; законодавство України.