Інституційні напрями дослідження моделі мовної політики

Анотація

Мета статті – дослідити основи моделі мовної політики, підґрунтям якої є мовна політика й українська мова, що є державною інституцією та її індикатором, використавши такі інституційні напрями, як історичний, дискурсивний, конструктивістський, мережевий, соціальний тощо. Методологічну основу статті становлять такі інституційні напрями, як: історичний інституціоналізм, шляхом якого проаналізовано конструктивні та деструктивні проблеми формування моделі мовної політики на окремих етапах українського державотворення; інституційний конструктивізм (франц. constructif, лат. constructio – побудова), через який суб’єкти політики, якими є держава, влада, парламент, депутати, фракції, політичні партії та інші інституції, регулюють і спрямовують мовну політику завдяки допомозі формальних і неформальних конструктивних та деструктивних інститутів, що діють на підставі політичної мережі моделі мовної політики, яка в кожній державі має свою структуру й історію формування; дискурсивний інституціоналізм, шляхом якого суб’єкти політики інститутів моделі мовної політики взаємодіють з метою, аби акцентувати на мовно-політичній проблемі та розв’язати її (Bratski, 2012); мережевий інституціоналізм, завдяки якому політичні мережі проаналізовано як структурні інституції, підґрунтям яких є формальні та неформальні, конструктивні й деструктивні інститути, які формують і регулюють мовну політику та розв’язують мовно-політичні проблеми на рівні політичної комунікації. Наукова новизна. Уперше досліджено основи моделі мовної політики на базі діяльності формальних і неформальних інституцій, які конструктивно чи деструктивно впливають на формування або гальмування розбудови моделі мовної політики. Варто зазначити, що формальні й неформальні інституції змінюються залежно від того, яка ідеологія та який політичний режим панують на державному рівні, позаяк вони так чи інакше впливають на формування, оновлення, зміну, розбудову й гальмування розвитку моделі мовної політики. Висновки. Інституційний підхід стосовно дослідження моделі мовної політики – це усвідомлене розуміння діяльності законодавчих, виконавчих судових, офіційних і неофіційних інститутів держави, спрямованих на регулювання та розв’язання мовно-політичних проблем і побудову на цій підставі моделі; аналіз здійснення мовної політики на формальному та неформальному рівнях, яка забезпечує комунікативні зв’язки в усіх сферах і галузях суспільно-політичного життя держави; осмислення інституційної основи моделі, якою в Україні є українська мова як державна інституція, яка забезпечує комунікативні відносини та зв’язки на освітньому, політичному, культурному, науковому та інших рівнях.

Ключові слова: інституційні напрями; традиційний і новий інституціоналізми; мовна політика; українська мова як державна інституція; модель мовної політики; історичний, конструктивістський, дискурсивний, мережевий, соціальний інституціоналізми; конструктивні та деструктивні, формальні й неформальні інституції.