Структурно-функціональна характеристика професійної правової культури

Анотація

Анотація. У статті здійснено структурно-функціональний аналіз професійної правової культури як складного соціально-правового явища, що визначає якість та ефективність юридичної діяльності в умовах демократичної правової держави. Обґрунтовано актуальність дослідження професійної правової культури в контексті утвердження забезпечення прав і свобод людини. На основі структурно-функціонального, системного, аксіологічного, діяльнісного та герменевтичного підходів визначено внутрішню будову професійної правової культури, її сутність і функціональне призначення. Доведено, що професійна правова культура є цілісним утворенням, яке поєднує ментальні та праксеологічні компоненти. Визначено, що центральними елементами ментального блоку є професійна правосвідомість і професійно-правова спрямованість. Обґрунтовано, що професійна правосвідомість характеризується рівнем засвоєння правових цінностей, ідеалів та норм, відображає правові знання, ідеї, емоції та оцінки юриста. Схарактеризовано основні функції професійної правової свідомості: орієнтаційну, оціночну, регулятивну, інтегративну та ціннісно-нормативну. Професійно-правова спрямованість представлена як внутрішнє джерело професійного розвитку, що охоплює мотиваційний, емоційний, вольовий, когнітивний і рефлексивний компоненти та забезпечує формування стійкої орієнтації на доброчесне виконання юридичних обов’язків. Її функціональний зміст розкрито через мотиваційну, цілепокладальну та стабілізаційну функції. Праксеологічний аспект професійної правової культури описано через організаційно-правовий зміст юридичної діяльності та юридичну практику. Обґрунтовано, що організаційно-правовий зміст забезпечує цілісність та ефективність професійної діяльності, визначає статус і взаємодію її суб’єктів, функціональний аспект якого полягає в інституційному, координаційному та гарантійному впливі. Увагу зосереджено на юридичній практиці як формі реалізації права, критерію сформованості професійної правової культури та чиннику розвитку професійних навичок, цінностей і переконань юриста. Визначено основні функції юридичної практики: пізнавальну, виховну та оціночну, що забезпечують єдність теорії і практики та сприяють підвищенню рівня професійної правової культури.

Ключові слова: культура; професія; правова свідомість; юридична діяльність; юридична практика; професійна спрямованість.