Вплив цифровізації на конституціоналізм: концептуальні підходи щодо перспектив державного регулювання інформаційного простору
Анотація
Анотація. Процес цифровізації, який охопив віртуальне інформаційне середовище, нині впливає на всі сфери соціальних відносин: інформаційні, політичні, правові, економічні, фінансові тощо. Цифровізація конституційного процесу має два основні аспекти: конституціоналізація цифрових прав і цифровізація правотворчих процесів. У зв’язку з цим, особливого значення набуває регламентація нової групи людських прав – цифрових, зокрема, захист персональних даних, право на доступ до інформації, право на забуття та інші права, які донедавна ідентифікували як інформаційні права людини. Мета статті – розглянути основні теоретичні моделі цифрового конституціоналізму та проілюструвати переваги ухвалення соціально-правового підходу щодо його аналізу в контексті державного регулювання. Через малодослідженість вітчизняними вченими зазначеної тематики було використано доктринальний метод, завдяки якому проведено аналіз правових доктрин та їх практичного застосування зарубіжними вченими. У роботі було також застосовано компаративістський і прогностичний методи, які дають змогу проаналізувати сучасні наукові підходи щодо питання правового регулювання цифрового простору. У публікації вперше досліджено використання конституційних наративів в управлінні платформами соціальних мереж і правові можливості регламентації цифрових прав, спираючись на концепції цифрового конституціоналізму. Вивчено, як цифровий конституціоналізм впливає на державне управління щодо застосування конституційних цінностей у регулюванні приватного сектору мережі Інтернет і як державне управління цифровими/інформаційними правами людини залежить від ліберального та нормативного підходів до цифрового конституціоналізму. Сформовано висновок, що цифровий конституціоналізм є проєктом, що орієнтується на досягнення інституційної рівноваги між державним регулюванням цифрового середовища й регулюванням з боку приватних корпорацій для запобігання встановленню непропорційної дискурсивної влади в галузі права та технологій як головного фактору, що може сприяти «конституційній кризі» у сфері цифрової трансформації системи державного управління.
Ключові слова: цифровий конституціоналізм; цифровізація; цифрові права; влада; цифрове суспільство; правове регулювання мережі Інтернет.
Завантаження
Посилання
Celeste, E. (2019). Digital constitutionalism: a new systematic theorisation. International Review of Law, Computers & Technology, 33(1), 76-99. DOI: 10.1080/13600869.2019.1562604
Celeste, E. (2024). Digital Constitutionalism: A Socio-Legal Approach. European Data Protection Law Review, 2, 146-149. DOI: 10.21552/edpl/2024/2/5
Da Conceição, L.H.M. (2024). A Constitutional Reflector? Assessing Societal and Digital Constitutionalism in Meta's Oversight Board. Global Constitutionalism, 13(3), 557-590. DOI: 10.1017/S2045381723000394
European Declaration on Digital Rights and Principles for the Digital Decade (2023/C 23/01). (2023). Official Journal of the European Union. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=OJ:JOC_2023_023_R
Franklin, M., Bodle, R., Hawtin, D., & Moreira, M. (Ed.). (2022). Charter on Human Rights and Principles on the Internet. Internet Rights and Principles Dynamic Coalition. Retrieved from https://drive.google.com/file/d/1HgsgI1-Irxe_3angb8GJoIdlK9nScaEi/view
Geiger, Ch., & Jütte, B.J. (2023). The Right to Research as Guarantor for Sustainability, Innovation and Justice in EU Copyright Law. Rethinking the Role of Intellectual Property Rights in the Post Pandemic World: An Integrated Framework of Sustainability, Innovation and Global Justice (pp. 138-169). Cheltenham; Northampton: Edward Elgar.
Gentile, G. (2022). Judicial Protection of Fundamental Rights on the Internet: A Road Towards Digital Constitutionalism? by Oreste Pollicino. International Journal of Law and Information Technology, 30(4), 507-511. DOI: 10.1093/IJLIT/EAAD002
Gill, L., Redeker, D., & Gasser, U., (2015). Towards Digital Constitutionalism? Mapping Attempts to Craft an Internet Bill of Rights. Berkman Center Research Publication, 2015-15. DOI: 10.2139/ssrn.2687120
Gregorio, de G. (2022) Digital Constitutionalism in Europe: Reframing Rights and Powers in the Algorithmic Society. Cambridge: Cambridge University Press. DOI: 10.1017/9781009071215
Hamelink, C. (2002). The People's Communication Charter. Development in Practice, 8(1), 161-187. DOI: 10.1080/09614529854007
Karavas, V. (2002). Some Remarks on the Constitutionalisation of Cyberspace. German Law Journal, 3(12), 1-8. DOI: 10.1017/S2071832200015650
Krusian, A.R. (2023). Trends in Modern Ukrainian Constitutionalism in the Context of Globalisation. Almanakh prava, 14, 127-133. DOI: 10.33663/2524-017X-2023-14-127-133
Malu, P.J.L. (2024). The Emergence of Digital Constitutionalism within the Historical Trajectory of Constitutionalism. Beijing Law Review, 15(4), 1861-1881. DOI: 10.4236/blr.2024.154105
Novikov, Ye. (2024). Digital sovereignty: conceptual challenges and constitutional implications. Constitutional and Legal Academic Studies, 1, 61-69. DOI: 10.24144/2663-5399.2024.1.08
Peters, A. (2006). Compensatory Constitutionalism: The Function and Potential of Fundamental International Norms and Structures. Leiden Journal of International Law, 19(3), 579-610. DOI: 10.1017/S0922156506003487
Pettrachin, A. (2018). Towards a universal declaration on internet rights and freedoms? International Communication Gazette, 80(3), 337-353. DOI: 10.1177/1748048518757139
Pollicino, О. (2021). Judicial Protection of Fundamental Rights on the Internet: A Road towards Digital Constitutionalism? London: Bloomsbury Publ.
Santaniello, M., Palladino, N., Catone, M.C., & Paolo, D. (2018). The language of digital constitutionalism and the role of national parliaments. International Communication Gazette, 80(4), 320-336. DOI: 10.1177/1748048518757138
Suzor, N. (2018). Digital Constitutionalism: Using the Rule of Law to Evaluate the Legitimacy of Governance by Platforms. Social Media+Society, 4(3), 1-11. DOI: 10.1177/2056305118787812
Wimmer, M., & Moraes, Th. (2022). Quantum Computing, Digital Constitutionalism, and the Right to Encryption: Perspectives from Brazil. Digital Society, 1(2), 1-22. DOI: 10.1007/s44206-022-00012-4
Wong, D., & Floridi, L. (2023). Meta’s Oversight Board: A Review and Critical Assessment. Sessment. Minds and Machines, 33(3), 261-284. DOI: 10.1007/s11023-022-09613-x
Yilma, K.M. (2022). Bill of rights for the 21st century: some lessons from the Internet Bill of Rights movement. The International Journal of Human Rights, 26(4), 701-716. DOI: 10.1080/13642987.2021.1961752
Zaiets, Ye. (2024). Prospects and challenges for parliamentarism in the conditions of the development of digital constitutionalism. Uzhhorod National University Herald. Series "Law", 84(1), 144-150. DOI: 10.24144/2307-3322.2024.84.1.21
##article.numberofviews## 0 ##article.numberofdownloads## 0
Авторське право (c) 2025 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
