Становлення інституту amicus curiae в міжнародному та національному праві: сучасні тенденції та перспективи його розвитку в епоху розквіту штучного інтелекту
Анотація
Анотація. Актуальність дослідження становлення інституту amicus curiae в міжнародному та національному праві, зокрема впливу розквіту штучного інтелекту на становлення цього інституту в міжнародному та національному праві важко переоцінити, адже вона зумовлена зростанням зацікавленості в консультативних висновках amicus curiae, поширенням штучного інтелекту та його всебічною доступністю, через що з’являється тенденція користування цим засобом дедалі більшою кількістю правників численних країн світу. Автор торкається тематики передумов появи інституту amicus curiae, його давніх форм і кожного етапу становлення. Проаналізовано значну кількість справ, зокрема таких, як справа Гая Верреса, Дарнела, Каласа, Марбері проти Медісона, Сьорінґ проти Сполученого Королівства та багато інших, які стали важливими віхами розвитку інституту amicus curiae. Також автор окреслює сучасні тенденції використання судами висновків amicus curiae, а також можливість використання штучного інтелекту для створення amici curiae. Метою дослідження є висвітлення та аналіз становлення інституту amicus curiae від його перших проявів до сучасного використання. Наукова новизна зазначеного матеріалу полягає в тому, що тематику історичного розвитку інституту amicus curiae від його перших проявів до вивчення можливості використання штучного інтелекту для генерування таких висновків мало досліджено, попри свою виняткову актуальність. Практична значущість дослідження полягає в тому, що автор запропонував нове бачення розвитку amicus curiae через призму його становлення.
Ключові слова: amicus curiae; права людини; Європейський суд з прав людини; міжнародне право; справедливість; штучний інтелект.
Завантаження
Посилання
Baker, J.H. (2019). An Introduction to English Legal History. Oxford University Press.
Baum, L., & Devins, N. (2017). The Company They Keep: How Partisan Divisions Shape the Supreme Court. Oxford University Press.
Berry, D.H. (2020). Cicero's Catilinarians. New York: Oxford University Press. DOI: 10.1093/oso/9780195326468.001.0001
Binns, R. (2018). Fairness in Machine Learning: Lessons from Political Philosophy. Journal of Machine Learning Research, 2. DOI: 10.48550/arXiv.1712.03586
Black, R.C., Owens, R.J., Wedeking, J., & Wohlfarth, P.C. (2016). U.S. Supreme Court Opinions and Their Audiences. Cambridge University Press. DOI: 10.1017/CBO9781316480366
Cairns, J.W. (2015). Codification, Transplants and History: Law Reform in Louisiana and Beyond. Cambridge University Press.
Cath, C. (2018). Governing Artificial Intelligence: Ethical, Legal, and Technical Opportunities and Challenges. Philosophical Transactions of the Royal Society A, 376. DOI: 10.1098/rsta.2018.0080
Frier, B.W. (2018). The Rise of the Roman Jurists. Princeton University Press.
Gardbaum, S. (2020). The New Commonwealth Model of Constitutionalism: Theory and Practice. Cambridge University Press. DOI: 10.1017/CBO9780511920806
Garoupa, N., & Ginsburg, T. (2015). Judicial Reputation: A Comparative Theory. Chicago: University of Chicago Press. DOI: 10.7208/chicago/9780226290621.001.0001
Goldman, E. (2025). Court Denies Preliminary Injunction Against Minnesota's Anti-"Deepfakes" Law-Kohls v. Ellison. Technology & Marketing Law Blog. Retrieved from https://blog.ericgoldman.org/ archives/2025/01/court-denies-preliminary-injunction-against-minnesotas-anti-deepfakes-law-kohls-v-ellison.htm
Herzog, T. (2018). A Short History of European Law: The Last Two and a Half Millennia. Harvard University Press. DOI: 10.2307/j.ctv24trbnw
Jefferies, D. (2009). The Medieval Origins of the Legal Profession: Canonists, Civilians, and Courts. Parergon, 26(1), 205-207. DOI: 10.1353/pgn.0.0138
Johnston, D. (2022). Roman Law in Context (2nd, ed.). Cambridge University Press. DOI: 10.1017/97811085728713
Kuner, C., Bygrave, L.A., & Docksey, C. (2021). The EU General Data Protection Regulation (GDPR): A Commentary. Oxford University Press. DOI: 10.2139/ssrn.3839645
McCrudden, C. (2019). Litigating Religions: An Essay on Human Rights, Courts, and Beliefs. Oxford University Press. DOI: 10.1111/rirt.13849
Pasquale, F. (2020). New Laws of Robotics: Defending Human Expertise in the Age of AI. Harvard University Press.
Rainey, B., McCormick, P., & Ovey, C. (2021). Jacobs, White, and Ovey: The European Convention on Human Rights. Oxford University Press. Retrieved from https://www.oxfordlawtrove.com/view/ 10.1093/he/9780198847137.001.0001/he-9780198847137
Schauer, F. (2015). The Force of Law. Harvard University Press. Retrieved from https://biblioscout.net/content/pdf/99.140005/arsp202001013301.pdf
Smuha, N.A. (2021). From a "Race to AI" to a "Race to AI Regulation": Regulatory Competition for Artificial Intelligence. Law, Innovation and Technology, 13(1), 57-84. DOI: 10.2139/ssrn.3501410
Surden, H. (2019). Artificial Intelligence and Law: An Overview. Georgia Law Review, 35. Retrieved from https://ssrn.com/abstract=3411869
Tamanaha, B.Z. (2017). A Realistic Theory of Law. Cambridge University Press. DOI: 10.1017/9781316979778
Tuori, K. (2016). The Emperor of Law: The Emergence of Roman Imperial Adjudication. Oxford University Press. DOI: 10.1093/acprof:oso/9780198744450.001.0001
##article.numberofviews## 1 ##article.numberofdownloads## 0
Авторське право (c) 2025 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
