Особливості правового регулювання охорони культурної спадщини в постконфліктний період (на прикладі Сербії та Хорватії)
Анотація
Анотація. У низці країн культурні цінності є особливою категорією охоронюваних об’єктів. Їм надано захист саме завдяки характеристикам, які відрізняють їх від решти речей, що можуть бути об’єктами власності. Причина цього полягає в тому, що такі цінності є втіленням ідентичності країни, її історії, традицій. Проте вони також мають виняткове значення для її майбутнього. Дослідження законодавства іноземних держав у сфері охорони культурної спадщини становить інтерес не лише з позицій вивчення системи нормативних актів, а й з огляду на обставини, за яких формувалися такі норми. Крізь призму ситуації в Україні та впливу воєнних дій на культурні об’єкти, як-то пошкодження, руйнування, незаконне переміщення та використання тощо, вивчення досвіду іноземних країн, які протягом певного історичного проміжку часу пережили схожі події, є необхідним. Аналіз деяких правових актів, пов’язаних із захистом таких цінностей у Хорватії та Сербії, становить практичну цінність, пов’язану зі спільним історичним минулим країн, формуванням законодавства в післявоєнний період і подальшою його трансформацією, пов’язаною зі вступом Хорватії до Європейського Союзу й набуттям Сербією статусу держави – кандидата на членство. Метою дослідження є системний аналіз національних правових режимів охорони культурної спадщини в Сербії та Хорватії, визначення концептуальних підходів й інституційних механізмів, а також виявлення відповідності обох систем міжнародним стандартам і європейській практиці з метою розроблення конкретних рекомендацій щодо їх використання як зразка найкращих практик для національного законодавства України, з огляду на актуальні виклики й загрози та перспективи післявоєнної відбудови. Наукова новизна дослідження полягає в порівняльному підході, який поєднує нормативно-правовий аналіз з емпіричними дослідженнями, формуванні уніфікованої методології оцінювання ефективності захисних механізмів і пропозицій з удосконалення українських правових інструментів, зокрема розширення кола об’єктів, що належать до культурної спадщини, й інкорпорації євроінтеграційної складової. На підставі результатів дослідження сформульовано висновок про можливість і доцільність використання сербського та хорватського досвіду для вдосконалення української правової системи, зокрема в питаннях поєднання державного контролю та місцевої ініціативи, створення прозорих механізмів моніторингу культурних цінностей і фінансування охорони спадщини, а також у частковому запровадженні норм європейського законодавства.
Ключові слова: культурний об’єкт; законодавче врегулювання; післявоєнний період; європейська інтеграція; Сербія; Хорватія.
Завантаження
Посилання
Barunčić P.J., & Križe, Ž. (2023). Archival records related to cultural heritage in the Croatian Memorial Documentation Center of the Homeland War. Moderna arhivistika, 6(1), 126-135. DOI: 10.54356/MA/2023/YWAQ7370
Brajčić, M., & Kuščević, D. (2023). Hrvatska kulturna baština u interakciji i kontekstu održivog razvoja: Implementacija u odgoj i obrazovanje. Metodički ogledi, 30(1), 199-221. DOI: 10.21464/MO.30.1.9
Cvetković, V.M., Gole, S., Renner, R., Jakovljević, V., & Lukić, T. (2024). Qualitative insights into cultural heritage protection in Serbia: Addressing legal and institutional gaps for disaster risk resilience. Open Geosciences, 16(1). DOI: 10.1515/geo-2022-0755
Dražeta, B., Ćuković, J., & Banović, B. (2024). Intangible cultural heritage safeguarding policies: a comparative overview of models employed in Serbia, Montenegro and Bosnia and Herzegovina. International Journal of Cultural Policy, 1-17. DOI: 10.1080/10286632.2024.2406536
Ivanova, O. (2023). Balkan and Ukrainian Experience of Cultural Heritage Protection and Preservation during Military Operations. Vita Antiqua, 14, 110-121. DOI: 10.37098/va-2023-14-110-121
Juranović Tonejc, M., & Ivanuš, M. (2022). Futures and foresight of Croatian cultural heritage. Portal, 13, 153-163. DOI: 10.17018/portal.2022.10
Klasiček, D., Nedić, T., & Budiša, V. (2023). Protection of cultural goods in Croatia and Serbia, with reference to restrictions of ownership rights. Zbornik radova Pravnog fakulteta Nis, 62(99), 77-96. DOI: 10.5937/zrpfn0-46004
Kulenović, N., Kulenović, I., & Sirovica, F. (2020). The War Damage on Archaeological Heritage after the War: Archaeological Heritage and Landmines. Conservation and Management of Archaeological Sites, 22(1-2), 74-92. DOI: 10.1080/13505033.2021.1923628
Maksic, M. (2023). Certain aspects of governance in cultural heritage areas: The case of three archaeological sites in Serbia. Spatium, 49, 64-74. DOI: 10.2298/SPAT230110004M
Prokopenko, L. (2023). Preservation of documentary resources in libraries during wartime: challenges of the 21st century. Scientific works of the V.I. Vernadsky National Library of Ukraine, 69(1), 40-56. DOI: 10.15407/np.69.040
Rishniak, O. (2022). Cultural heritage in military conflict: international experience of the second half of the 20th - beginning of the 21st century and Ukrainian reality. Ukrainian Historical Journal, 4, 159-173. DOI: 10.15407/uhj2022.04.159
Salsano, I. (2025). Cultural heritage under siege: Deliberate destruction of Serbian Orthodox monasteries and churches in Kosovo. International Journal of Heritage Studies. DOI: 10.1080/13533312.2025.2481470
Subotić, I., Višnja, K., & Nedučin, D. (2024). Cultural Heritage in the Face of Climate Change: From Protection to Decolonisation: Scientific Paper. Journal of the Serbian Chemical Society, 89(5),
-783. DOI: 10.2298/JSC240209034S
Szabados, T. (2022). The EU Regulation on the Import of Cultural Goods: A Paradigm Shift in EU Cultural Property Legislation? Croatian Yearbook of European Law and Policy, 18(1). DOI: 10.3935/cyelp.18.2022.472
Traparić, D. (2023). Legal Framework for Management, Protection and Preservation of Cultural Heritage in the Republic of Serbia. The Fourth International Scientific Conference the Importance of Media Interpretation for the Promotion of Cultural Heritage, 4, 155-179. DOI: 10.18485/akademac_nsk.2023.4.ch7
Переглядів анотації: 0 Завантажень PDF: 0
Авторське право (c) 2025 Філософські та методологічні проблеми права

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.

