Правові та соціокультурні засади трансформації української ідентичності в умовах повоєнної реконструкції
Анотація
Анотація. Статтю присвячено комплексному аналізу правових і соціокультурних механізмів трансформації української національної та громадянської ідентичності в контексті повоєнної реконструкції України. На основі аналізу чинних нормативно-правових актів і соціологічних даних досліджено, як повномасштабна російська агресія прискорила процеси консолідації нації, подолання регіональних і мовних розколів, утвердження європейської ідентичності. Обґрунтовано, що повоєнна реконструкція має бути не лише фізичним відновленням інфраструктури, економіки та міст, а й глибинною соціокультурною трансформацією, спрямованою на зміцнення національної єдності, відновлення історичної пам’яті, подолання постколоніальних травм і формування стійкої ідентичності «нації-переможниці». Увагу зосереджено на ролі спеціального законодавства в забезпеченні «когнітивної деокупації» деокупованих територій, інтеграції корінних народів (зокрема кримських татар, караїмів і кримчаків), розвитку креативних індустрій та людиноцентричному підході до відбудови. Досліджено, як Помаранчева революція, Революція Гідності та російська агресія з 2014 року, що набула повномасштабного характеру 2022 року, радикально прискорили процеси консолідації нації, подолання регіональних і мовних розколів, утвердження європейської ідентичності та формування інклюзивної політичної нації. У статті доведено, що ефективна імплементація нормативно-правової бази в поєднанні з активною участю громадянського суспільства, ветеранських спільнот і міжнародних партнерів дасть змогу перетворити досвід війни на фундамент нової української ідентичності, консолідованої, інклюзивної, європейсько зорієнтованої, здатної забезпечити довгострокову стійкість держави в умовах сучасних гібридних викликів.
Ключові слова: українська ідентичність; повоєнна реконструкція; національна безпека; декомунізація; європейська інтеграція; культурна політика; громадянська свідомість.
Завантаження
Посилання
Antypovych, O.H., Chernysh, N.Y., Borysov, R.I., & Boretska, M.Yu. (2025). The phenomenon of Ukrainian resilience. Bulletin of the V.N. Karazin Kharkiv National University. Series "Sociological studies of modern society: methodology, theory, methods", 55, 34-43. DOI: 10.26565/2227-6521-2025-55-04
Boryslavska, O. (2023). State language and constitutional identity of Ukraine: the nature of relationships. Ukrainian Journal of Constitutional Law, 3, 3-15. DOI: 10.30970/jcl.3.2023.1
Dodonov, R. (2022). Transformation of commemorative practices in Ukrainian historical discourse. East, 3(1), 5-14. DOI: 10.21847/1728-9343.2022.3(1).253628
Korotkykh, L.S. (2025). Implementation of the rights of indigenous peoples in wartime: international standards and Ukrainian development prospects. Realities and prospects of socio-economic development during the war: materials of the International Conference (pp. 88-91). Kyiv. DOI: 10.64076/eecsr250915.14
Koruts, U. (2020). Information warfare as a tool of war propaganda: legal grounds for counteraction. Entrepreneurship, economy and law, 8, 334-339. DOI: 10.32849/2663-5313/2020.8.55
Kritsak, I.V., Pryhotskyi, V.A., & Morozova, O.M. (2025). Frontier in the focus of criminological analysis: concept, content, dimensions. Analytical and comparative law, 2, 760-765. DOI: 10.24144/2788-6018.2025.02.124
Kulyk, V. (2016). Language and Identity in Ukraine after Euromaidan. Scientific Notes of the I.F. Kuras Institute of Political and Ethnonational Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2, 90-103. DOI: 10.1080/09668136.2016.1147524
Lotiuk, O. (2025). Constitutional and legal instruments for the integration of temporarily occupied (uncontrolled) territories: international experience and challenges for Ukraine. Ukrainian Journal of Constitutional Law, 2, 38-44. DOI: 10.30970/jcl.2.2025.3
Patricheev, Iu. (2024). Law as a tool of collective memory formation: A study of Ukrainian "decommunisation laws". Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 9(3), 65-75. DOI: 10.56215/naiau-herald/3.2024.65
Polishchuk, Yu. (2024). National and civic identity in Ukraine in the conditions of the Russian-Ukrainian war: constants and changes. Political studies, 2(8), 73-93. DOI: 10.53317/2786-4774-2024-2-4
Potapenko, V., Tyshchenko, Yu., & Kaplan, Yu. (et al.). (2024). Analysis of the main trends in the sphere of collective identities of Ukrainian society: challenges to national security. V. Potapenko, Yu. Kaplan (Eds.). Kyiv: NISD. DOI: 10.53679/NISS-analytrep.2024.13
Reiman, B., Reiman, K., Sukhyi, O., & Pachkovskyi, Yu. (2025). Social stability of Ukrainian society in the conditions of war: historical and ideological challenges. Axis of Europe, 7, 126-145. DOI: 10.69550/3041-1467.7.333203
Thomson, V. (2020). Europeans but outside of the EU - the EU Soft Power of Attractiveness in Ukraine Between the Orange Revolution and Euromaidan. The Canadian Journal of European and Russian Studies, 13(2), 64-86. DOI: 10.22215/cjers.v13i2.2690
Vlasiuk, V. (2025). Decommunisation and decolonisation in Ukraine against the backdrop of Russian-Ukrainian civil conflict: status and prospects. Ukrainian Chronicle, 6, 30-37. DOI: 10.31470/2786-8583-2025-6-30-37
Volkivskyi, M.A. (2023). Civil Society in Ukraine: from the Orange Revolution to the Revolution of Dignity. Political Life, 4, 12-20. DOI: 10.18523/2617-2100.2023.6.48-55
Переглядів анотації: 8 Завантажень PDF: 4
Авторське право (c) 2026 Філософські та методологічні проблеми права

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.

