Правовий плюралізм крізь призму державних інституцій західноафриканського регіону (за матеріалами наукової експедиції в Західній Африці)
Анотація
Анотація. У статті проаналізовано сутність, роль та еволюцію правового плюралізму в країнах африканської правової системи. Актуальність теми зумовлена необхідністю аналізу феномену правового плюралізму та його ролі для розвитку мультикультурних суспільств західноафриканського регіону. Відправною точкою дослідження слугували результати дисертаційної роботи авторки, планетарність домашнього насильства та водночас брак наукових розвідок африканської правової системи, яка, хоча й становить унікальність людської цивілізації, проте все ще залишається малодослідженим напрямом у вітчизняній правовій думці. Отже, основною метою дослідження є спроба здійснити певний внесок у вітчизняну правову науку щодо зазначеного регіону. У результаті встановлено, що домінантною ознакою африканської правової системи є правове та міжкультурне розмаїття, співіснування і функціонування традиційного, сучасного державного позитивного права (droit moderne), релігійних норм та імплементованих у національне законодавство норм міжнародного права. Зазначене виявляється у множинності нормативних універсумів, які зумовлюють складність та амбівалентність людської психіки. Відтак внутрішня діалектична суперечливість правового плюралізму відображає складність і водночас багатомірність права як соціального конструкта. Перспективи подальших досліджень вбачаються у з'ясуванні сімейно-шлюбних форматів в умовах правового плюралізму. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені у роботі твердження збагачують вітчизняну правову думку та можуть бути використані у: науково-дослідній діяльності для подальших наукових розробок з цієї та суміжних тем; у нормозастосовчій практиці – під час прийняття індивідуальних правових актів; у навчальному процесі – для підготовки матеріалів з навчальних дисциплін: «Теорія держави і права», «Порівняльне правознавство», «Міжнародне приватне право», «Філософія права». Дослідження виконано в межах наукової експедиції в Західній Африці (на початку 2026 року). Авторка відкрита до продуктивних наукових дискусій, які сприятимуть розширенню пізнавального поля правових систем сучасності та стануть певним внеском у розвиток вітчизняної наукової думки й практики.
Ключові слова: держава; право; традиції; звичаї; суспільний договір; соціальні норми; Африка; правовий плюралізм.
Завантаження
Посилання
Aїvo, G., & Hounsa, L.Н. (2019). Іntroductionau Système Juridique et Judiciairedu Bénin. Global Lex. Retrieved from https://www.nyulawglobal.org/globalex/Benin1.html
Dakuyo, A. (2025). Les Rapports Entre les Droits Coutumiers Africains et les Droits de la Personne en Contexte de Pluralisme Juridique au Soudan du Sud. Canadian Journal of Human Rights, 12(2). Retrieved from https://cjhr.ca/download/3213/tmstv=1754412526&v=3214
Diallo, A. (2024). Droit positif et droit traditionnel : étude de leurs rapports au Sénégal. Droit. Université Paris Cité. Retrieved from https://theses.hal.science/tel-05281233v1/file/vd_Diallo_Aliou.pdf
Djieje, Z.J.-M. (2022). La dualité juridictionnelle en Afrique subsaharienne francophone: analyse d’un modèle importé à partir des exemples burkinabè, gabonais, ivoirien et sénégalais. Thèse de doctorat. Université de Lille et cotutelle avec Université Alassane Quattara. DOI: 10.70675/bd1c1967 z8775z4392z9a6cz53768107f777
Fofana, S. (2023). Le pluralisme juridique en Guinée : le droit à l’égalité des femmes à l’épreuve du droit coutumier. Thèse présentée. Nouveau-Brunswick. Retrieved from https://umoncton.scholaris.ca /server/api/core/bitstreams/eb9c30d3-35bf-48d9-833f-f8895c621b53/content
Gau-Cabée, Caroline (dir.). (2022). Le métissage des droits en Afrique subsaharienne francophone. Publications Dikè du CTHDIP. Retrieved from https://www.hegemone.fr/Caroline-Gau-Cabee-dir-Le-metissage-des-droits-en-Afrique-subsaharienne-4108
Gbaquidi, A.N., & Kodjoh- Kpakpassou, W. (2009). Introduction au Système Juridique et Judiciaire du Bénin. GlobalLex. Retrieved from https://www.nyulawglobal.org/globalex/BENIN.html
Kapya Kabesa, J.S.I.M. (2024). Les droits des peuples autochtones, pluralisme juridique et reconnaissance des droits ancestraux en RDC. KAS: African Law Study Library. Librairie Africaine d’Etudes Juridique, 11(2), 302-332. Retrieved from https://www.inlibra.com/de/document/view/ pdf/uuid/16ab3d3a-4b96-35a9-8535-da77daf88bc1
Lanoviuk, L. (2022). Key aspects of statehood formation in the countries of the African continent in the XX-XI centuries. Acta De Historia & Politica: Saeculum XXI, 04, 19-27. DOI: 10.26693/ahpsxxi2022.04.019
Maiboroda, O.M. (2023). Ethnic traps of decolonization: African experience. Kyiv: I.F. Kuras Institute of Economics and Management of the National Academy of Sciences of Ukraine. DOI: 10.53317/978-617-14-0093-1
Mbaye, M. (2010). For a new institutional engineering that codifies multiple legitimacies. Proposals for rebuilding the State. Retrieved from https://base.afrique-gouvernance.net/docs/booklet_multiple_ legitimacies-en_0810.pdf
Mvondo Nkou, P. (1995). La dualisme juridique en Afrique noire: francophone: du droit prive formel au droit prive informel. Thèse de doctorat. Strasboirg. Retrieved from https://theses.fr/1995STR30011
Mwissa, C.K. (2005). Parente et famille dans les cultures africaines: points de vue de l’antropologie juridique. Questions Enfancrs. Karthala. Retrieved from https://shs.cairn.info/parente-et-famille-dans-les-cultures-africaines--9782845866096?lang=fr
Odoh, K.M. (2025). Responsabilité administrative et dualité juridictionnelle: étude comparée France, Bénin, Sénégal et Togo. These. Universitet Togo. Retrieved from https://theses.hal.science/search/ index/?q=*&authIdPerson_i=1613835
Pagniou, M. (1996). L’application judiciaire des droits traditionnels au Togo. These de doctorat. Univesite Jean Monnet (Saint-Etienne). Retrieved from https://www.semanticscholar.org/paper/ L%27application-judiciaire-des-droits-traditionnels-Pagniou/ a09e4b5aef0e167309d122dabbc762a78bffd330
Pare, M.-E. (2019). Dynamisme des cultures juridiques en contexte de pluralusmenuridique en Afrique: le cas du Burkina Faso. Revue generale de droit, 49(2), 559-590. DOI: 10.7202/1068529ar
Samilo, H.O. (2017). Peculiarities of modern legal systems of African countries. Comparative and analytical law, 1, 21-23. Retrieved from https://dspace.uzhnu.edu.ua/handle/lib/80498
Topanou, H. (2008). Dualisme juridique et exacerbation des litiges domaniaux. Alliance pour Refonder la Gouvernance en Afrique (RGA). Retrieved from https://www.afrique-gouvernance.net/ bdf_experience-1126_fr.html
Vleї-Yoroba, Ch. (1997). Droit de la famille et réalités familiales: le cas de la Côte d’Ivoire depuis l’indépendance. Femmes, Genre, Histoire, 6. DOI: 10.4000/clio.383
Zavalniuk, V. (2012). Legal pluralism as a manifestation of legal anthropology. Legal Bulletin, 4, 135-40. Retrieved from jv2012_4.indd
Переглядів анотації: 20 Завантажень PDF: 10
Авторське право (c) 2026 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
