Вплив цифрової етики на врегулювання онлайн-комунікації в ситуації кіберагресії
Анотація
Анотація. Актуальність дослідження зумовлена порушеннями в цифровому середовищі норм і правил комунікативної онлайн-взаємодії та виявами антисоціальної поведінки у вигляді кіберагресії, що спричинено переосмисленням або запереченням загальноприйнятих етичних цінностей та принципів і завдає шкоди ментальному здоров’ю інтернет-користувачів. З’ясовано, що у зв’язку з певними властивостями спілкування в соціальних мережах (анонімність, дистанційність) нерідко відбувається зниження ступеня відповідальності інтернет-користувачів за порушення цифрової етики. Акцентовано на посиленні ролі захисту інтернет-користувачів від кіберагресії, яка може виявлятися в її різних видах – кібербулінгу, телефонному шахрайстві, мобінгу, тролінгу, флеймінгу, етнічній упередженості, дискримінації. Обґрунтовано необхідність регулювання онлайн-комунікації на засадах цифрової етики, знаходження ефективних інструментів протидії кіберагресії. У статті проаналізовано методологічні підходи до розвитку етичної та комунікативної компетентності користувачів. Узагальнено наукові позиції щодо запобігання та подолання виявів кіберагресії, психологічного тиску та маніпуляцій. Мета дослідження – здійснити методологічний аналіз впливу цифрової етики на врегулювання онлайн-комунікації в ситуації протидії кіберагресії. У дослідженні використано діагностичний інструментарій, що охоплював методики визначення рівнів етичної свідомості та комунікативних умінь, вивчення особливостей етичної спрямованості прийнятих рішень, тональності й емоційності онлайн-відповідей респондентів у потенційних ситуаціях кіберагресії. Результати дослідження виявили значущі позитивні взаємозв’язки між етичними виборами прийнятих рішень у ситуаціях протидії кіберагресії та субшкалами рівнів етичної свідомості. Встановлено слабкі позитивні зв’язки між такими показниками, як неетичний вибір висловлювань у конфліктних ситуаціях; доконвенційний рівень етичної свідомості; недостатній розвиток комунікативної компетентності респондентів. У висновках доведено, що цифрова етика в ситуаціях потенційної протидії кіберагресії безпосередньо пов’язана з особистісними характеристиками користувачів, зокрема: комунікативною компетентністю; справедливістю, орієнтованістю на самоцінність особистості; емпатією, усвідомленою саморегуляцією в напружених ситуаціях інтернет-середовища.
Ключові слова: цифрове середовище; етична свідомість; комунікативна компетентність; антисоціальна поведінка; прийняття рішень.
Завантаження
Посилання
Andriichenko, Zh., Blyzniuk, T., & Maistrenko, O. (2021). Digital etiquette and communications: trends and requirements of the present. Economy and Society, 34. DOI: 10.32782/2524-0072/2021-34-24
Baraldsnes, D., & Caravita, S.C. (2025). The Relations of Teacher Use of Anti-bullying Components at Classroom and Individual Levels with Teacher and School Characteristics. International Journal of Bullying Prevention. DOI: 10.1007/s42380-024-00284-z
Gilligan, J. (1976). Beyond Morality: Psychoanalytic Reflections on Shame, Guilt and Love. Moral Development and Behavior: Theory, Research and Social Issues (pp. 144-158). New York: Holt, Rinehart, Winston.
Gonzalez-Alonso, F., Guillen-Gamez, F.D., & de Castro-Hernandez, R.M. (2020). Methodological Analysis of The Effect of an Anti-Bullying Program in Secondary Education Through Communicative Competence: a Pre-Test–Post-Test Study with a Control-Experimental Group. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(9), DOI: 10.3390/ijerph17093047
Hidenko, Ye.S. (2021). Cyberbullying: violence on the social network. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series "Jurispudentsia", 50, 26-29. DOI: 10.32841/2307-1745.2021.50.6
Holcombe, A. (2022). Ad hominem rhetoric in scientific psychology. British Journal of Psychology, 113(2), 434-454. DOI: 10.1111/bjop.12541
Kavka, O.M. (2021). Netiquette in social networks. Transcarpathian Philological Studies. Uzhhorod: Publishing House "Helvetica", 1(19), 166-170. DOI: 10.32782/tps2663-4880/2021.19.1.30
Kohlberg, L. (1984). Essays on moral development. (Vol. 2). San-Francisco: Harper & Row Publ.
Koliada, I.H. (2023). "Robinsons" of the digital world. Cultural almanac, 1, 121-126. DOI: 10.31392/cult.alm.2023.1.16
Kuriepin, V.M., Samoilenko, O.O., & Batsurovska, I.V. (2025). Сybersecurity of the digital educational environment as a component of the occupational and life safety system. Society and national interests, 11(19), 258-266. DOI: 10.52058/3041-1572-2025-11(19)-255-267
Lombard, F., Schneider, D., Merminod, M.M., & Weiss, L. (2020). Balancing emotion and reason to develop critical thinking about popularized neurosciences. Science & Education, 29. DOI: 10.1007/s11191-020-00154-2
Marin-Lopez, I., Zych, I., & Ortega-Ruiz, R. (2020). Relations Among Online Emotional Content Use, Social and Emotional Competencies and Cyberbullying. Children and Youth Services Review, 108. DOI: 10.1016/j.childyouth.2019.104647
Moskalova, L., & Chorna, V. (2021). Cyberbullying among students: a modern psychological problem. Scientific Perspectives, 12(18), 423-433. DOI: 10.52058/2708-7530-2021-12(18)-423-433
Protsenko, O., Chubina, T., & Dmytrenko, D. (2022). Ethics and information ethics in the communicative space of modern society. Visnyk of Lviv University. Series "Philosophical and political studies", 44, 98-104. DOI: 10.30970/PPS.2022.44.1
Shahrour, G., Ananbh, N., & Dalky, H. (2023). The Role of Teacher-Student Relationship on Teachers’Attitudes Toward School Bullying: A Study from Jordan. International Journal of Bullying Prevention, 7, 242-252. DOI: 10.1007/s42380-023-00194-6
Shkvaryliuk, M.V. (2026). Digital ethics and media literacy as components of the online communication culture of higher education students. Prospects and innovations of science, 1(59), 1881-1890. DOI: 10.52058/2786-4952-2026-1(59)
Skarbez, R., Smith, M., & Whitton, M.C. (2021). Revisiting Milgram and Kishino’s Reality-Virtuality Continuum. Front. Virtual Real, 2. DOI: 10.3389/frvir.2021.647997
Sovа, М.О., & Dienizhna, S.О. (2024). International Experience of Legal Regulation of the Danger of Artificial Intelligence in the Realities of Wartime: the Ethical and Philosophical Aspect. Рhilosophical and methodological problems of law, 1(27), 45-57. DOI: 10.33270/01242702.45
Vanh, D. (2023). Digital culture: features and its main characteristics. Current problems of philosophy and sociology, 41, 15-21. DOI: 10.32782/apfs.v041.2023.3
Voronkova, V., Kyvliuk, O., & Andriukaitene, A. (2023). Evolution from active responsible citizenship to digital in the context of critical thinking: the experience of EU countries. Humanities Studies, 14(91), 23-34. DOI: 10.32782/hst-2023-14-91-03
Vovk, V. & Blikhar, V. (2025). Legal Regulation in the Information Space in the Context of Digital Humanism as Compensation for Non-Compliance with the Norms of Information Ethics and Digital Citizenship. Philosophical and methodological problems of Law, 1(29), 22-28. DOI: 10.3327/02252901.3
Vovk, V.M. (2025). Information ethics and security in the information space. International humanitarian law and the foundations of security in times of armed conflicts: materials of the International Scientific and Practical Conference (pp. 135-138). Kyiv: Kyiv. In-t Nats. hvardii Ukrainy.
Zych, I., Gomez-Ortiz, O., Fernandez Touceda, L., Nasaescu, E., Llorent, V.J. (2020). Parental Moral Disengagement Induction as a Predictor of Bullying and Cyberbullying: Mediation by Children’s Moral Disengagement, Moral Emotions, and Validation of a Questionnaire. Child Indicators Research, 13. DOI: 10.1007/s12187-019-09670-2
Переглядів анотації: 3 Завантажень PDF: 0
Авторське право (c) 2026 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
