Права людини: філософська сутність та методологія дослідження
Анотація
Анотація. У статті розв’язано низку завдань, що спрямовані на обґрунтування філософської концепції прав людини. Зауважено, що усвідомлення філософської сутності прав людини сприятиме їх належній реалізації. Цим визначено актуальність статті. Метою є уточнення можливостей наукових підходів і методів дослідження філософії прав людини та концептуалізація цієї філософсько-правової категорії. Методологічну основу становлять феноменологічний і герменевтичний підходи; теоретико-емпіричний, формально-логічний методи, системний аналіз. У статті доведено, що права людини як філософська категорія – це етичні, онтологічні й нормативні межі, що захищають свободу, гідність і цінність особистості, ґрунтуються на традиціях природного права та забезпечують соціальну справедливість і сталий розвиток індивіда й суспільства. Окремо будь-який підхід чи метод дослідження прав людини не забезпечує повну характеристику цього складного феномена. Відповідно, найефективнішим є синтетичний підхід, який полягає в поєднані різних методологій і дає змогу розглянути права людини як специфічну філософсько-правову категорію. Наукова новизна полягає в поясненні сутності прав людини на основі узгодження фундаменталістського та функціоналістського підходів у їх розумінні, виявленні практичної користі обґрунтованих прийомів і методів наукового дослідження філософії прав людини, що сприяє усвідомленню людиною істинної сутності своїх прав, їх зв’язку з обов’язками та впливає на поведінку людей. Практична значущість дослідження полягає в тому, що, усвідомивши сутність прав людини у зв’язку з обов’язками, можна осягнути сенс їх реалізації та передбачити наслідки, а отже – впливати на поведінку людини, попереджати правопорушення та злочинність.
Ключові слова: антропологія; онтологія; аксіологія; свобода; гуманізм; юридичний позитивізм; природне право.
Завантаження
Посилання
Agalliu, P., & Liçenji, A. (2025). A hermeneutical analysis of human rights protections in the deployment and regulation of AI systems in the Western Balkans. Multidisciplinary Science Journal, 8(1). DOI: 10.31893/multiscience.2026061
Ahlqvist, T. (2022). An outline of future-oriented dialectics: Conceptualising dialectical positions, trajectories and processes in the context of futures research. Futures, 143. DOI: j.futures.2022.103037
Amorosa, P., Schröter, K. (2023). History of Human Rights Law. International Law. DOI: 10.1093/obo/9780199796953-0249
Barrera, D., Gërxhani, K., Kittel, B., Miller, L., & Wolbring, T. (2024). Experimental Sociology. Outline of a Scientific Field. Publisher (pp. 11-66). Cambridge University Press. DOI: 10.1017/9781009099653.003
Bazzani, G. (2025). Solidarity reimagined in the face of global challenges: The emergence of altruistic solidarity. European Journal of Social Theory. DOI: 10.1177/13684310251360994
Brandao, P.R. (2025). The Impact of Artificial Intelligence on Modern Society. Al, 6(8). DOI: 10.3390/ai6080190
Carvalho, M.I., & Albuquerque, C. (2025). Human Rights-Based Social Work Perspective, Ethics, and Practice: An Exploratory Literature Review. Journal of Human Rights and Social. Work, 10, 647-661. DOI: 10.1007/s41134-025-00393-9
Erdogan, M. (2021). The Rise of Hermeneutics in Human Rights Interpretation in the Case-Law of the ECtHR and the Domestic Courts. Annales de la Faculté de Droit d’Istanbul, 70, 91-118. DOI: 10.26650/annales.2021.70.0004
Fontanelli, F., & Dzehtsiarou, K. (2025). Admissibility criteria and access to justice in regional human rights jurisdictions. A Comparison of the European, Inter-American, African and Arab Human Rights Courts: Institutional Aspects (pp. 99-123) (1st ed.). Springer. DOI: 10.1007/978-94-6265-695-6_5
Forte, D.F. (2022). Natural Law and Universal Human Rights. Emory International Law Review, 36(4), 694-712. Retrieved from https://scholarlycommons.law.emory.edu/eilr/vol36/iss4/6
Jensen, K., Krause, M., & Witkovsky, B. (2025). Human Rights as a Lay Category of Thought: Content and Structure in the United States. Socius: Sociological Research for a Dynamic World, 11. DOI: 10.1177/23780231251333455
Kociołek-Pęksa, A., & Menkes, J. (2017). Axiology of human rights on the premises and determinants of contemporary discourse in the philosophy of international law. Bratislava Law Review, 1(2), 129-136. DOI: 10.46282/blr.2017.1.2.82
Mahlmann, M. (2023). The Concept of Human Rights and the Global History of an Idea. In: Mind and Rights: The History, Ethics, Law and Psychology of Human Rights (pp. 41-198). Cambridge University Press. РDOI: 10.1017/9781316875520.002
Mangur, F. (2026). Philosophical Foundations of Human Rights and their Interpretation in Contemporary Thought. Journal of Applied Science and Social Science, 16(1), 616-618. Retrieved from https://www.internationaljournal.co.in/index.php/jasass/article/view/3065
Melani, Y., Salahudin, S., Firdaus, M., Sumitro, S. (2024). Human Rights Studies: A Systematic Literature Review (SLR). QISTINA Jurnal Multidisiplin Indonesia, 3(1), 584-596. DOI: 10.57235/qistina.v3i1.2348
Moen, L.J.K. (2026). Freedom and relational equality. Philosophical Studies, 183, 25-44. DOI: 10.1007/s11098-025-02420-x
Morska, N. (2022). Ontology of human rights in todays globalized world: the philosophical dimension. Amazonia Investiga, 11(60), 264-271. DOI: 10.34069/AI/2022.60.12.27
Orbik, Z. (2019). Human rights in the light of the concepts of natural law. Scientific Papers of Silesian University of Technology Organization and Management Series, 9(6), 275-284. DOI: 10.29119/1641-3466.2019.140.22
Pace, S.R. & Gabel, S.G. (2025). Evidence for the impact of the human rights-based approach in social policy and programming: A scoping review. International Social Work, 68(5), 786-801. DOI: 10.1177/00208728251336086
Permana, A.A. (2024). Understanding Religion, Human Rights, and Conflict: Philosophical and Sociological Perspectives. Hanifiya Jurnal Studi Agama-Agama, 7(1), 161-172. DOI: 10.15575/hanifiya.v7i2.35901
Tchoukou, J.A. (2025). Regulating Gender Violence in Postcolonial Societies: Is Legal Pluralism a Problem for Human Rights? Journal of Human Rights Practice, 17(1), 22-42. DOI: 10.1093/jhuman/huae043
Thu, H.T., & Chung, D.H. (2026). The Dialectical Relationship between Human Resource Development and the Realization of Social Justice within Social Security Systems: A Political Philosophy Perspective. Indian Journal of Information Sources and Services, 16(1), 763-774. DOI: 10.51983/ijiss-2026.16.1.79
Tymoshenko, V.I. (2024). Sociological theories of state and law: history and modernity. Kyiv: NAIA. Retrieved from https://elar.naiau.kiev.ua/handle/123456789/28300
Tymoshenko, V.I., Makarenko, L.O., Tarasevych, T.Yu., Kovalchuk, Yu.I., & Atamanchuk, I.V. (2021b). Legal positivism in criminal law and criminology: A retrospective analysis. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 28(2), 243-251. DOI: 10.37635/jnalsu.28(2).2021.53-61
Tymoshenko, V.I., Maksymov, S.I., Makarenko, L.O., Kravchenko, О.S., & Kravchenko, S.S. (2021a). Threats to human rights in a globalized world. Amazonia Investiga, 10(39), 9-15. DOI: 10.34069/AI/2021.39.03.1
Wulakada, A.-G.H. (2025). Philosophical Approach in Legal Research. Journal of Public Representative and Society Provision, 5(3), 545-553. DOI: 10.55885/jprsp.v5i3.606
Yushchyk, O.I. (2017). Methodological paradigm of scientific knowledge of law. Journal «ScienceRise: JuridicalScience», 2(2), 14-20. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/srjusc_2017_2_5
Zylberman, A. (2016). Human rights and the rights of states: a relational account. Canadian Journal of Philosophy, 46(3), 291-317. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/26445089
Переглядів анотації: 5 Завантажень PDF: 2
Авторське право (c) 2026 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
