Морально-етична складова внутрішнього переконання суб’єктів правозастосування
Анотація
Анотація. У статті здійснено філософсько-правовий аналіз морально-етичних компонентів внутрішнього переконання суб’єктів правозастосування. Актуальність цієї наукової розвідки полягає в тому, що внутрішнє переконання є однією з найдискусійніших категорій правозастосовної діяльності, у межах якої тісно переплітаються юридичні норми та морально-етичні засади, і яку досі не досліджували з погляду моралі та етики на такому рівні. Метою статті було дослідити поняття внутрішнього переконання в морально-етичному контексті. За допомогою нормативно-ціннісного аналізу визначено важливі аспекти професійної етики, що стосуються внутрішнього переконання суб’єктів правозастосування (передусім суддів під час ухвалення рішень) та їхньої моральної відповідальності за такі рішення, натомість застосування нормативно-порівняльного аналізу сприяло встановленню взаємозв’язку між інструментами морально-етичного та правового впливу на використання дискреційних повноважень. У межах проведеного дослідження морально-етичних аспектів внутрішнього переконання констатовано значущість чіткого розмежування морально-етичної та правової відповідальності за ухвалені на основі такого переконання рішення. У цьому процесі слід прагнути до «коеволюційної конвергенції», тобто гармонійного розвитку професійної етики суддівства та моральних цінностей суспільства, який можливо досягти за взаємодії судової влади з громадськістю через підвищення правової культури населення, а не шляхом пристосування першої до другого. Посилену увагу зосереджено на міжнародних документах, рекомендаціях і висновках, які регулюють принципи етичної поведінки суддів. Стаття має не лише теоретичну глибину, а й практичну значущість, позаяк повноцінне осягнення будь-якого явища стає можливим лише за умови його філософсько-правового аналізу, який дає змогу всебічно дослідити як окремі, так і загальні його складові.
Ключові слова: суддівський розсуд; внутрішнє переконання; дискреційні повноваження; суб’єкти правозастосування; мораль; етика.
Завантаження
Посилання
Biriukova, A.M., & Kondratova, I.D. (2021). Ethical standards of judge’s activity: concept and role. Current problems of state and law, 91, 21-29. DOI: 10.32837/apdp.v0i91.3226
Blihar, V.S. (Eds.). (2018). Professional ethics of a lawyer: educational and methodological manual (in diagrams). Lviv: Aral.
Drozdovych, N.L. (2010). The judge’s internal conviction as an element of the principle of free assessment of evidence. Journal of the Kyiv University of Law, 1, 250-258.
Fazykosh, H.V., Bakhariev, H.M., & Stefaniv, N.S. (et al.). (2016). Manual for writing court decisions in civil and criminal proceedings. Kyiv: Vaite.
Hryshchuk, O.V. (2019). Philosophy of Constitutional Values. Kyiv: VAITE.
Kerniakevych-Tanasiichuk, Yu.V., & Shynkaruk, Ya.I. (2023). Ethical standards of judicial decision-making. Legal scientific electronic journal, 6, 584-586. DOI: 10.32782/2524-0374/2023-6/135
Kostytskyi, M., & Kushakova-Kostytska, N. (2021). Integrity and unity in the ontology of the laws of being and society. Philosophical and methodological problems of law, 1, 8-21. DOI: 10.33270/02212101.8
Lotysh, T.V. (2024). Motivation of judicial decisions as an element of the right to a fair trial in criminal proceedings. Candidate's thesis. Ostroh. Retrieved from http://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/9382
Lytvynenko, V.O. (2025). National and European standards of judicial independence. Bachelor's thesis. Sumy. Retrieved from https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/99210
Rozhko, V.V. (2016). Support for judicial discretion. Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic". Series "Legal Sciences", 837, 314-320.
Serkevych, I.R., & Lisitsyna, Yu.O. (2022). Psychological features of a judge’s internal conviction. Bulletin of the Lviv University of Trade and Economics. Series "Legal Sciences", 11, 51-57. DOI: 110.36477/2616-7611-2022-11-08
Sokaliuk, V.P. (2024). Existing standards of proof and the judge’s internal conviction when making decisions on the case. Southern Ukrainian Legal Journal, 1, 182-189. DOI: 10.32850/sulj.2024.1.29
Tatsii, L. (2014). Ethics of a judge and the peculiarities of its normative regulation. Bulletin of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 1(76), 75-85.
Topolevskyi, R.B., & Fedina, N.V. (2020). Theory of State and Law. Lviv: Lviv State University of Internal Affairs.
Tykhanskyi, O.B., & Berestova, I.E. (2021). Dispute resolution with the participation of a judge. Kyiv: Academician F.G. Burchak Research Institute of Private Law and Entrepreneurship of the National Academy of Sciences of Ukraine.
Vandzhurak, R. (2023). The influence of ancient Greek philosophy of law on modern Ukrainian jurisprudence. Kyiv: Vistka.
Vandzhurak, R.V. (2025). Logical and methodological foundations of the discretion of law enforcement subjects. Analytical and Comparative Jurisprudence, 1, 897-906. DOI: 10.24144/2788-6018.2025.01.150
Vitiuk, H. (2019). Ethical foundations of judicial activity and features of their international legal regulation. Entrepreneurship, economy and law, 6, 331-336. DOI: 10.32849/2663-5313/2019.6.62
Переглядів анотації: 0 Завантажень PDF: 0
Авторське право (c) 2025 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
