«Забруднена інформація» та фейкові новини

  • Вікторія ВОВК

    доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії та історії держави і права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова

    29000, вул. Героїв Майдану, 8, м. Хмельницький, Україна

    https://orcid.org/0000-0002-0588-2095

Анотація

Анотація. Статтю присвячено актуальним проблемам сучасного інформаційного простору та питанням розуміння феномену неправдивої/шкідливої інформації. Зауважено, що на позначення такої інформації ще не запропоновано єдиного терміна, а тому більшість англомовних учених послуговується парасольковим терміном «забруднена інформація». У статті висвітлено змістове наповнення цього поняття. Доведено, що феномен «забрудненої інформації» є побічним ефектом цифрової епохи. Увагу зосереджено на питанні диференціації «забрудненої інформації» та фейкових новин. На основі аналізу англомовних джерел з’ясовано, що поняття «фейкові новини» є оксюмороном, оскільки, за своїм значенням, вони підривають довіру до правдивості новин. Акцентовано на причинах не послуговуватися терміном «фейкові новини»: по-перше, він широко застосовується в політичній сфері для забезпечення інтересів політиків і політичних партій, по-друге, не охоплює весь обсяг неправдивої, сфабрикованої, спотвореної та маніпулятивної інформації, яка є в інформаційному просторі. Визначено, що поняття «забруднена інформація» має негативну конотацію, оскільки позначає таку інформацію, яка, з одного боку, здатна завдати шкоди, формуючи небажані й небезпечні погляди та переконання у споживачів; а з іншого – засмічує інформаційне поле. Виокремлено основні причини її появи: досягнення політичної мети, здобуття перемоги в умовах відкритої та прихованої агресії, бажання одержання грошову винагороду; пропаганда; прагнення сатириків розважити аудиторію або донести до аудиторії певний меседж (інколи ці два аспекти поєднуються); розмивання меж між новинним і розважальним контентом. «Забруднена інформація» поширюється транстериторіально завдяки технологічній простоті копіювання, репостингу, переходу за посиланнями тощо. Основними її видами є: дезінформація, помилкова інформація, зловмисна інформація. В умовах ведення мережевої війни «забруднена інформація» може використовуватися як різновид інформаційної зброї для одержання переваги. У статті зазначено, які засоби й інструменти протистояння їй є дієвими й недієвими.

 

Ключові слова: інформація; «забруднена інформація»; шкода; фейкові новини; пропаганда; дезінформація; маніпуляція; наратив; безпека; національна безпека.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Вікторія ВОВК

доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії та історії держави і права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова

29000, вул. Героїв Майдану, 8, м. Хмельницький, Україна

Посилання

Aguiar, J.C.de. (2025). Understanding fake news across disciplinary boutdaries: a scoping review of legal, political, and epistemological framenworks. Revista DCS, 22(81). DOI: 10.54899/dcs.v22i81.3205

Atamanova, N.V. (2023). Means of combating fake information in a modern state. Current problems of domestic jurisprudence, 3, 3-9. DOI: 10.32782/39221495

Chernysh, R. (2019). Feik yak odyn iz instrumentiv nehatyvnoho vplyvu na natsionalnu bezpeku Ukrainy v umovakh vedennia hibrydnoi viiny. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 2, 109-114. DOI: 10.36695/2219-5521.2.2019.19

Darshan, H. (2022). The Evolution of War; From First Generation Warfare to Fifth Generation Warfare. Retrieved from https://www.ugc.wionews.com

Hilary, I.O., & Dumebi, O.-O. (2021). Social Media as a Tool for Misinformation and Disinformation Management. Linguistics and Culture Review, 5(S1), 496-505. DOI: 10.37028/lingcure.v5nS1.1435

Hryvnak, B., Lopushanskyi, I., & Sapizhak, I. (2024). Disinformation as a threat to the national security of Ukraine in the context of the undeclared Russian-Ukrainian war. Scientific Bulletin of the Vinnytsia Academy of Continuing Education. Series "Ecology. Public Management and Administration", 1,

-63. DOI: 10.32782/2786-5681-2024-1.07

Kendel, N. (2020). Information Disorder Syndrome and its Management. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/7fde/9debcd519cd8450e0d06d3e3559a3d9d7d48.pdf

Morse J.C., & Pratt, T. (2025). Information Disorder and Global Politics. International Organization, 79(S1), 26-43. DOI: 10.1017/S0020818325101069

Mustafin, O. (2021). Breaking the crisis of political regimes. Kyiv: Vivat.

Pavlova, T.S., & Pavlov, R.A. (2024). Ontology of Digital Objects and Technological Normativity: New Perspectives for Digital Ethics. Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences, 7(1), 86-96. DOI: 10.15421/342419

Rozgonyi, K. (2020). The impact of the information disorder (disinformation) on electiones. Retrieved from https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-LA(2018)002-e

Teslenko, T.V. (2023). Digital ontology, metaphysics, hermeneutics as factors in the development of the digital economy. Humanities Studies, 14, 64-75. DOI: 10.32782/hst-2023-14-91-08

Vovk, V.M. (2022). Fakes as a threat to national security in the context of hybrid warfare. Philosophical and methodological problems of law, 2, 80-85. DOI: 10.33270/02222402.80

Vovk, V.M. (2025). "Contaminated information" and national security. Problems of forming and implementing state policy in the security and defense sector: materials of the scientific-practical conference (pp. 186-188). Kyiv: Kyiv. Institute of National University.

Wardle, C., & Derakhshan, H. (2017). Information disorder: Toward an interdisciplinary framework for research and policy making. Retrieved from https://rm.coe.int/information-disorder-toward-an-interdisciplinary-framework-for-researc/168076277c>


Переглядів анотації: 4
Завантажень PDF: 1
Опубліковано
2026-07-01
Розділ
Філософія та філософія права

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають