«Забруднена інформація» та фейкові новини
Анотація
Анотація. Статтю присвячено актуальним проблемам сучасного інформаційного простору та питанням розуміння феномену неправдивої/шкідливої інформації. Зауважено, що на позначення такої інформації ще не запропоновано єдиного терміна, а тому більшість англомовних учених послуговується парасольковим терміном «забруднена інформація». У статті висвітлено змістове наповнення цього поняття. Доведено, що феномен «забрудненої інформації» є побічним ефектом цифрової епохи. Увагу зосереджено на питанні диференціації «забрудненої інформації» та фейкових новин. На основі аналізу англомовних джерел з’ясовано, що поняття «фейкові новини» є оксюмороном, оскільки, за своїм значенням, вони підривають довіру до правдивості новин. Акцентовано на причинах не послуговуватися терміном «фейкові новини»: по-перше, він широко застосовується в політичній сфері для забезпечення інтересів політиків і політичних партій, по-друге, не охоплює весь обсяг неправдивої, сфабрикованої, спотвореної та маніпулятивної інформації, яка є в інформаційному просторі. Визначено, що поняття «забруднена інформація» має негативну конотацію, оскільки позначає таку інформацію, яка, з одного боку, здатна завдати шкоди, формуючи небажані й небезпечні погляди та переконання у споживачів; а з іншого – засмічує інформаційне поле. Виокремлено основні причини її появи: досягнення політичної мети, здобуття перемоги в умовах відкритої та прихованої агресії, бажання одержання грошову винагороду; пропаганда; прагнення сатириків розважити аудиторію або донести до аудиторії певний меседж (інколи ці два аспекти поєднуються); розмивання меж між новинним і розважальним контентом. «Забруднена інформація» поширюється транстериторіально завдяки технологічній простоті копіювання, репостингу, переходу за посиланнями тощо. Основними її видами є: дезінформація, помилкова інформація, зловмисна інформація. В умовах ведення мережевої війни «забруднена інформація» може використовуватися як різновид інформаційної зброї для одержання переваги. У статті зазначено, які засоби й інструменти протистояння їй є дієвими й недієвими.
Ключові слова: інформація; «забруднена інформація»; шкода; фейкові новини; пропаганда; дезінформація; маніпуляція; наратив; безпека; національна безпека.
Завантаження
Посилання
Aguiar, J.C.de. (2025). Understanding fake news across disciplinary boutdaries: a scoping review of legal, political, and epistemological framenworks. Revista DCS, 22(81). DOI: 10.54899/dcs.v22i81.3205
Atamanova, N.V. (2023). Means of combating fake information in a modern state. Current problems of domestic jurisprudence, 3, 3-9. DOI: 10.32782/39221495
Chernysh, R. (2019). Feik yak odyn iz instrumentiv nehatyvnoho vplyvu na natsionalnu bezpeku Ukrainy v umovakh vedennia hibrydnoi viiny. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, 2, 109-114. DOI: 10.36695/2219-5521.2.2019.19
Darshan, H. (2022). The Evolution of War; From First Generation Warfare to Fifth Generation Warfare. Retrieved from https://www.ugc.wionews.com
Hilary, I.O., & Dumebi, O.-O. (2021). Social Media as a Tool for Misinformation and Disinformation Management. Linguistics and Culture Review, 5(S1), 496-505. DOI: 10.37028/lingcure.v5nS1.1435
Hryvnak, B., Lopushanskyi, I., & Sapizhak, I. (2024). Disinformation as a threat to the national security of Ukraine in the context of the undeclared Russian-Ukrainian war. Scientific Bulletin of the Vinnytsia Academy of Continuing Education. Series "Ecology. Public Management and Administration", 1,
-63. DOI: 10.32782/2786-5681-2024-1.07
Kendel, N. (2020). Information Disorder Syndrome and its Management. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/7fde/9debcd519cd8450e0d06d3e3559a3d9d7d48.pdf
Morse J.C., & Pratt, T. (2025). Information Disorder and Global Politics. International Organization, 79(S1), 26-43. DOI: 10.1017/S0020818325101069
Mustafin, O. (2021). Breaking the crisis of political regimes. Kyiv: Vivat.
Pavlova, T.S., & Pavlov, R.A. (2024). Ontology of Digital Objects and Technological Normativity: New Perspectives for Digital Ethics. Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences, 7(1), 86-96. DOI: 10.15421/342419
Rozgonyi, K. (2020). The impact of the information disorder (disinformation) on electiones. Retrieved from https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-LA(2018)002-e
Teslenko, T.V. (2023). Digital ontology, metaphysics, hermeneutics as factors in the development of the digital economy. Humanities Studies, 14, 64-75. DOI: 10.32782/hst-2023-14-91-08
Vovk, V.M. (2022). Fakes as a threat to national security in the context of hybrid warfare. Philosophical and methodological problems of law, 2, 80-85. DOI: 10.33270/02222402.80
Vovk, V.M. (2025). "Contaminated information" and national security. Problems of forming and implementing state policy in the security and defense sector: materials of the scientific-practical conference (pp. 186-188). Kyiv: Kyiv. Institute of National University.
Wardle, C., & Derakhshan, H. (2017). Information disorder: Toward an interdisciplinary framework for research and policy making. Retrieved from https://rm.coe.int/information-disorder-toward-an-interdisciplinary-framework-for-researc/168076277c>
Переглядів анотації: 4 Завантажень PDF: 1
Авторське право (c) 2026 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
